Штучний інтелект як засіб реалізації парадигми «Освіта 4.0»

Abstract

У тезах розглядається роль штучного інтелекту як технологічного ядра концепції «Освіта 4.0» в контексті четвертої індустріальної революції. Окреслено еволюцію освітніх парадигм від педагого-центриської моделі (Освіта 1.0) до студентоцентриської та технологічно інтегрованої (Освіта 4.0), визначено її ключові принципи: персоналізацію, навчання впродовж життя, розвиток критичного мислення, глобальну обізнаність та неперервний професійний розвиток педагогів. Проаналізовано механізми реалізації ШІ в освітньому середовищі через алгоритми керованого навчання, некерованого навчання та навчання з підкріпленням, що забезпечують формування персоналізованих освітніх траєкторій. Розглянуто особливості впровадження ШІ в українській освіті в умовах воєнного стану, зокрема перспективи розгортання локальних моделей та RAG-систем інституційного рівня. Висвітлено амбівалентний характер наслідків інтеграції ШІ: з одного боку — підвищення внутрішньої мотивації та розвиток цифрових компетентностей, з іншого — ризики когнітивної деградації та генерування низькоякісного контенту.