<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Community:</title>
    <link>http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/handle/123456789/12</link>
    <description />
    <pubDate>Thu, 15 Oct 2026 04:15:30 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-10-15T04:15:30Z</dc:date>
    <item>
      <title>Зарубіжний та український досвід формування та використання FAIR-даних в освітніх дослідженнях</title>
      <link>http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/handle/123456789/6698</link>
      <description>Title: Зарубіжний та український досвід формування та використання FAIR-даних в освітніх дослідженнях
Authors: Олексюк, Василь Петрович; Спірін, Олег Михайлович; Осадча, Катерина Петрівна; Шиненко, Микола Андрійович
Abstract: У статті актуалізовано проблему відповідального управління експериментальними даними в умовах цифровізації науки та переходу до парадигми відкритої науки. Зміст дослідження полягає в узагальненні сучасного зарубіжного та вітчизняного досвіду формування й використання FAIR-даних в соціально-гуманітарних науках, зокрема в галузі освіти. &#xD;
На основі аналізу метаданих статей із наукометричних баз даних Scopus та Web of Science виокремлено тенденції впровадження FAIR-даних, зокрема розвиток інституційних політик управління даними, забезпечення семантичної сумісності (інтероперабельності) через наперед визначені профілі метаданих або графи знань, а також цілеспрямований розвиток компетентностей науковців щодо управління FAIR-даними.&#xD;
Незважаючи на значний досвід у дослідженні запровадження інституційних репозитаріїв та електронних бібліотек, завдяки аналізу даних статей, що проіндексовані сервісом OUCI з’ясовано, що у вітчизняному науково-педагогічному дискурсі вивчення FAIR-даних перебуває на початковому етапі. Авторами показано, що застосування принципів FAIR у галузі освітніх наук має специфіку, яка зумовлена мультидисциплінарністю, поєднанням якісних і кількісних методів та нормативно-правовими вимогами щодо захисту персональних даних учасників освітнього процесу і науково-педагогічних досліджень.&#xD;
У результаті дослідження розроблено авторську таксономію FAIR-даних для досліджень у галузі освітніх, яка класифікує їх за різними ознаками, зокрема цільовим призначенням, рівнем освіти, методами та джерелами отримання даних, їх форматами та ін. Зазначена таксономія створює основу для проєктування моделі стандартизації FAIR-даних та розроблення метрик оцінювання їх відповідності принципам FAIR. Сформульовано рекомендації для вказаної моделі, які серед іншого передбачають забезпечення інституційної підтримки Відкритої науки, уточнення форматів метаданих для науково-педагогічних досліджень, відповідного конфігурування інституційних репозитаріїв, розроблення додаткового цифрового інструментарію для автоматизації робочих процесів, підготовку науково-педагогічних працівників.; This article highlights the issue of responsible experimental data management within the context of scientific digitalisation and the transition towards the Open Science paradigm. The research aims to generalise contemporary foreign and domestic experience in generating and using FAIR data within the social sciences and humanities, with a specific focus on the field of education. Based on the analysis of article metadata from the Scopus and Web of Science databases, key trends in FAIR data implementation have been identified. These include the development of institutional data management policies, the provision of semantic interoperability through predefined metadata profiles or knowledge graphs, and the targeted development of researchers’ FAIR data management competencies.&#xD;
Despite significant experience in researching the implementation of institutional repositories and electronic libraries, an analysis of article data indexed by the OUCI (Open Ukrainian Scientific Content Initiative) service revealed that the study of FAIR data in the domestic scientific and pedagogical discourse is still in its initial stages. The authors demonstrate that applying FAIR principles within the educational sciences has specific characteristics. These are driven by the multidisciplinary nature of the field, the combination of qualitative and quantitative methods, and the legal requirements for protecting the personal data of both educational process participants and research subjects.&#xD;
As a result of the study, the authors have developed an original taxonomy of FAIR data for educational research. This taxonomy classifies data according to various criteria, including the intended purpose, level of education, research methods, data sources, and formats. This taxonomy establishes a foundation for designing a FAIR data standardisation model and developing metrics to assess compliance with FAIR principles. Furthermore, recommendations for this model have been formulated. Among other things, these suggest providing institutional support for Open Science, specifying metadata formats for scientific and pedagogical research, configuring institutional repositories accordingly, developing additional digital tools for workflow automation, and training academic and teaching staff.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jun 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/handle/123456789/6698</guid>
      <dc:date>2026-06-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Штучний інтелект як засіб реалізації парадигми «Освіта 4.0»</title>
      <link>http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/handle/123456789/6687</link>
      <description>Title: Штучний інтелект як засіб реалізації парадигми «Освіта 4.0»
Authors: Олексюк, Василь Петрович; Березіцький, Микола Миколайович
Abstract: У тезах розглядається роль штучного інтелекту як технологічного ядра концепції «Освіта 4.0» в контексті четвертої індустріальної революції. Окреслено еволюцію освітніх парадигм від педагого-центриської моделі (Освіта 1.0) до студентоцентриської та технологічно інтегрованої (Освіта 4.0), визначено її ключові принципи: персоналізацію, навчання впродовж життя, розвиток критичного мислення, глобальну обізнаність та неперервний професійний розвиток педагогів. Проаналізовано механізми реалізації ШІ в освітньому середовищі через алгоритми керованого навчання, некерованого навчання та навчання з підкріпленням, що забезпечують формування персоналізованих освітніх траєкторій. Розглянуто особливості впровадження ШІ в українській освіті в умовах воєнного стану, зокрема перспективи розгортання локальних моделей та RAG-систем інституційного рівня. Висвітлено амбівалентний характер наслідків інтеграції ШІ: з одного боку — підвищення внутрішньої мотивації та розвиток цифрових компетентностей, з іншого — ризики когнітивної деградації та генерування низькоякісного контенту.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Apr 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/handle/123456789/6687</guid>
      <dc:date>2026-04-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Використання цифрових платформ для розвитку екологічної компетентності учнів та учениць</title>
      <link>http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/handle/123456789/6640</link>
      <description>Title: Використання цифрових платформ для розвитку екологічної компетентності учнів та учениць
Authors: Олексюк, О.Р.</description>
      <pubDate>Thu, 27 Feb 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/handle/123456789/6640</guid>
      <dc:date>2025-02-27T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Досвід та перспективи використання технологій штучного інтелекту у навчанні майбутніх учителів інформатики</title>
      <link>http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/handle/123456789/6441</link>
      <description>Title: Досвід та перспективи використання технологій штучного інтелекту у навчанні майбутніх учителів інформатики
Authors: Спірін, Олег Михайлович; Олексюк, Василь Петрович
Abstract: У останні роки технології штучного інтелекту (ШІ) набувають все більшого поширення. Реальність сьогодення свідчить про те, що вони стрімко входять до нашого повсякденного життя. Системи ШІ використовуються у різноманітних галузях, зокрема в оборонному секторі, виробництві, на транспорті, в освіті, науці. Незважаючи на досконалість та доступність вказаних технологій існує об’єктивна потреба підготовки майбутнього покоління до їх застосування як у професійній діяльності, так і повсякденному житті. Провідна роль у здійсненні цього процесу, без сумніву, належить загальній середній освіті загалом та шкільному курсу інформатики зокрема. Як наслідок виникає об’єктивна потреба підготовки учителів інформатики до застосування технологій ШІ.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jun 2023 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/handle/123456789/6441</guid>
      <dc:date>2023-06-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

