http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/handle/123456789/14 2026-10-03T01:22:32Z 2026-10-03T01:22:32Z Олексюк, Василь Петрович Спірін, Олег Михайлович Осадча, Катерина Петрівна Шиненко, Микола Андрійович http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/handle/123456789/6698 2026-09-18T08:40:50Z 2026-06-01T00:00:00Z

Title: Зарубіжний та український досвід формування та використання FAIR-даних в освітніх дослідженнях Authors: Олексюк, Василь Петрович; Спірін, Олег Михайлович; Осадча, Катерина Петрівна; Шиненко, Микола Андрійович Abstract: У статті актуалізовано проблему відповідального управління експериментальними даними в умовах цифровізації науки та переходу до парадигми відкритої науки. Зміст дослідження полягає в узагальненні сучасного зарубіжного та вітчизняного досвіду формування й використання FAIR-даних в соціально-гуманітарних науках, зокрема в галузі освіти. На основі аналізу метаданих статей із наукометричних баз даних Scopus та Web of Science виокремлено тенденції впровадження FAIR-даних, зокрема розвиток інституційних політик управління даними, забезпечення семантичної сумісності (інтероперабельності) через наперед визначені профілі метаданих або графи знань, а також цілеспрямований розвиток компетентностей науковців щодо управління FAIR-даними. Незважаючи на значний досвід у дослідженні запровадження інституційних репозитаріїв та електронних бібліотек, завдяки аналізу даних статей, що проіндексовані сервісом OUCI з’ясовано, що у вітчизняному науково-педагогічному дискурсі вивчення FAIR-даних перебуває на початковому етапі. Авторами показано, що застосування принципів FAIR у галузі освітніх наук має специфіку, яка зумовлена мультидисциплінарністю, поєднанням якісних і кількісних методів та нормативно-правовими вимогами щодо захисту персональних даних учасників освітнього процесу і науково-педагогічних досліджень. У результаті дослідження розроблено авторську таксономію FAIR-даних для досліджень у галузі освітніх, яка класифікує їх за різними ознаками, зокрема цільовим призначенням, рівнем освіти, методами та джерелами отримання даних, їх форматами та ін. Зазначена таксономія створює основу для проєктування моделі стандартизації FAIR-даних та розроблення метрик оцінювання їх відповідності принципам FAIR. Сформульовано рекомендації для вказаної моделі, які серед іншого передбачають забезпечення інституційної підтримки Відкритої науки, уточнення форматів метаданих для науково-педагогічних досліджень, відповідного конфігурування інституційних репозитаріїв, розроблення додаткового цифрового інструментарію для автоматизації робочих процесів, підготовку науково-педагогічних працівників.; This article highlights the issue of responsible experimental data management within the context of scientific digitalisation and the transition towards the Open Science paradigm. The research aims to generalise contemporary foreign and domestic experience in generating and using FAIR data within the social sciences and humanities, with a specific focus on the field of education. Based on the analysis of article metadata from the Scopus and Web of Science databases, key trends in FAIR data implementation have been identified. These include the development of institutional data management policies, the provision of semantic interoperability through predefined metadata profiles or knowledge graphs, and the targeted development of researchers’ FAIR data management competencies. Despite significant experience in researching the implementation of institutional repositories and electronic libraries, an analysis of article data indexed by the OUCI (Open Ukrainian Scientific Content Initiative) service revealed that the study of FAIR data in the domestic scientific and pedagogical discourse is still in its initial stages. The authors demonstrate that applying FAIR principles within the educational sciences has specific characteristics. These are driven by the multidisciplinary nature of the field, the combination of qualitative and quantitative methods, and the legal requirements for protecting the personal data of both educational process participants and research subjects. As a result of the study, the authors have developed an original taxonomy of FAIR data for educational research. This taxonomy classifies data according to various criteria, including the intended purpose, level of education, research methods, data sources, and formats. This taxonomy establishes a foundation for designing a FAIR data standardisation model and developing metrics to assess compliance with FAIR principles. Furthermore, recommendations for this model have been formulated. Among other things, these suggest providing institutional support for Open Science, specifying metadata formats for scientific and pedagogical research, configuring institutional repositories accordingly, developing additional digital tools for workflow automation, and training academic and teaching staff.

2026-06-01T00:00:00Z Олексюк, Василь Петрович Березіцький, Микола Миколайович http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/handle/123456789/6687 2026-09-18T08:40:49Z 2026-04-01T00:00:00Z

Title: Штучний інтелект як засіб реалізації парадигми «Освіта 4.0» Authors: Олексюк, Василь Петрович; Березіцький, Микола Миколайович Abstract: У тезах розглядається роль штучного інтелекту як технологічного ядра концепції «Освіта 4.0» в контексті четвертої індустріальної революції. Окреслено еволюцію освітніх парадигм від педагого-центриської моделі (Освіта 1.0) до студентоцентриської та технологічно інтегрованої (Освіта 4.0), визначено її ключові принципи: персоналізацію, навчання впродовж життя, розвиток критичного мислення, глобальну обізнаність та неперервний професійний розвиток педагогів. Проаналізовано механізми реалізації ШІ в освітньому середовищі через алгоритми керованого навчання, некерованого навчання та навчання з підкріпленням, що забезпечують формування персоналізованих освітніх траєкторій. Розглянуто особливості впровадження ШІ в українській освіті в умовах воєнного стану, зокрема перспективи розгортання локальних моделей та RAG-систем інституційного рівня. Висвітлено амбівалентний характер наслідків інтеграції ШІ: з одного боку — підвищення внутрішньої мотивації та розвиток цифрових компетентностей, з іншого — ризики когнітивної деградації та генерування низькоякісного контенту.

2026-04-01T00:00:00Z Спірін, Олег Михайлович Олексюк, Василь Петрович http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/handle/123456789/6441 2023-07-01T15:49:10Z 2023-06-01T00:00:00Z

Title: Досвід та перспективи використання технологій штучного інтелекту у навчанні майбутніх учителів інформатики Authors: Спірін, Олег Михайлович; Олексюк, Василь Петрович Abstract: У останні роки технології штучного інтелекту (ШІ) набувають все більшого поширення. Реальність сьогодення свідчить про те, що вони стрімко входять до нашого повсякденного життя. Системи ШІ використовуються у різноманітних галузях, зокрема в оборонному секторі, виробництві, на транспорті, в освіті, науці. Незважаючи на досконалість та доступність вказаних технологій існує об’єктивна потреба підготовки майбутнього покоління до їх застосування як у професійній діяльності, так і повсякденному житті. Провідна роль у здійсненні цього процесу, без сумніву, належить загальній середній освіті загалом та шкільному курсу інформатики зокрема. Як наслідок виникає об’єктивна потреба підготовки учителів інформатики до застосування технологій ШІ.

2023-06-01T00:00:00Z Олексюк, Василь Петрович http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/handle/123456789/6440 2023-09-07T17:53:05Z 2023-01-01T00:00:00Z

Title: Дисертація "Теоретико-методичні основи проєктування, адміністрування та використання хмаро орієнтованого середовища навчання майбутніх учителів інформатики". Authors: Олексюк, Василь Петрович Abstract: У дисертації подано теоретичне обґрунтування та нове вирішення проблеми використання хмаро орієнтованого середовища навчання в процесі підготовки здобувачів другого та третього ступеня вищої освіти за спеціальністю «014.09 Середня освіта (Інформатика)». Поняття «хмаро орієнтоване середовище навчання майбутніх учителів інформатики» трактується як система цифрових засобів (апаратних, комунікаційних, віртуалізованих), що функціонують відповідно до принципів хмарних обчислень та забезпечують повсюдний доступ здобувачів до інформаційних, обчислювальних ресурсів задля досягнення програмних результатів підготовки майбутнього вчителя інформатики. На основі вивчення джерельної бази обґрунтовано, що спроєктувати досліджуване середовище означає проаналізувати та визначити цільові, змістові, дидактичні вимоги до підготовки в ньому здобувачів освіти. Уточнено поняття «Адміністрування хмаро орієнтованого середовища навчання», що трактується як комплекс заходів щодо проєктування, розгортання, управління та обслуговування його складників (сервісів, платформ, інфраструктур), а також супроводу діяльності в ньому здобувачів освіти. Проведене дослідження спрямовано на розвиток хмаро орієнтованих середовищ навчання закладів вищої освіти в умовах реформування освіти, що вимагає розроблення науково-технічного та організаційно-методичного забезпечення. Вивчення досвіду підготовки майбутніх учителів інформатики свідчить, що в Україні та за кордоном актуальними є вивчення здобувачами концепцій і проблематики використання сучасних хмарних технологій, зокрема розгортання, адміністрування хмарних платформ та розроблення хмарних додатків і сервісів. На основі вивчення феномена відкритої освіти обґрунтовано, що ефективною формою надання освітніх ресурсів є масові відкриті онлайн-курси. Подано загальну методику дослідження проблеми розроблення теоретичних, технологічних і дидактичних засад проєктування, адміністрування хмаро орієнтованих середовищ та їх використання для навчання майбутніх учителів інформатики. Сформульовано гіпотезу, що ці методики є передумовою підготовки компетентних фахівців у галузях освіти та інформаційних технологій. Визначено завдання педагогічного експерименту та базу експериментально-дослідної роботи. Наведено опис кожного етапу проведення експерименту. У дисертації виконано моделювання хмаро орієнтованого середовища навчання майбутніх учителів інформатики, у результаті якого обґрунтовано концептуальну, дидактичну, сервісну та модель адміністрування середовища. Відповідно до цих моделей визначено дидактичні (повсюдність, інваріантність, моніторинг, контроль навчальної діяльності, можливість взаємодії учасників освітнього процесу, керованість ресурсів, відповідність різним моделям, перспективність) та технологічні (доступність, функціональність, підтримка загальноприйнятих мережних протоколів, легальність використання, гнучкість конфігурування, можливість інтеграції, контрольованість, захищеність) критерії добору складників середовища. Забезпечення підтримки освітнього процесу передбачає технічне та методичне поєднання в комбіновану хмару платформ (загальнодоступні та корпоративні), що реалізують усі сервісні моделі. Відповідно до кожної з моделей базовими вимогами до використання ХОСН у процесі підготовки майбутніх учителів інформатики визначено такі: • інтеграція фізичного та віртуального середовищ, підтримка дистанційного навчання, повсюдність навчання, забезпечення взаємодії усіх учасників освітнього процесу; • систематичність, неперервність і послідовність використання складників ХОСН на всіх рівнях здобуття вищої освіти, починаючи із застосування окремих сервісів, через моделювання у ХОСН роботи цифрових і мережних систем до розгортання хмарних платформ та розроблення здобувачами їх власних сервісів; • орієнтація на комбіновану модель хмарних обчислень передбачає поєднання платформ різних вендорів та провайдерів. Проаналізовано авторський досвід використання технологій адміністрування хмаро орієнтованого середовища навчання. Для забезпечення доступу учасників освітнього процесу до його ресурсів розроблено єдину систему автентифікації користувачів. Визначено послідовність етапів розгортання складників хмаро орієнтованого середовища навчання учителів інформатики, зокрема, проєктування бази даних облікових записів користувачів, розгортання загальнодоступних і корпоративних хмарних платформ, інтеграція хмарних платформ, розроблення хмарних лабораторій та імплементація до них масових відкритих онлайн-курсів. Відповідно до критеріїв добору складників середовища визначено хмарні платформи Google Workspace та Microsoft 365 як доцільні для розгортання в середовищі. Розроблено технології та методику адміністрування загальнодоступної хмарної платформи Google Workspace. Проаналізовано сучасні протоколи авторизації, розроблено технології інтеграції хмарних сервісів Google Workspace і Microsoft 365 щодо автентифікації користувачів та їх доступу до ресурсів. Обґрунтовано необхідність розгортання у ЗВО хмарних платформ, що реалізують модель «інфраструктура як сервіс». На основі порівняльного аналізу обрано для розгортання вільнопоширювані платформи Apache Cloudstack та Proxmox VE. Констатовано, що для виконання завдань розгортання слід дотримуватися положень розроблених моделей, а досягнення результату можливе без використання дороговартісного серверного забезпечення. На основі систематизації досвіду розгортання та використання в освітньому процесі платформ Apache Cloudstack та Proxmox VE доведено, що дотримання положень авторської методики дає можливості виконання значної кількості віртуальних машин і моделювання складних мережних інфраструктур. Для забезпечення продуктивності та гнучкості використання досліджуваних платформ у складі хмаро орієнтованого середовища навчання було виконано оцінювання продуктивності обраних корпоративних хмар, що дало можливість оцінити кількість здобувачів, які можуть одночасно отримувати обчислювальні ресурси певних характеристик. Розроблено технології резервного копіювання компонент хмарних інфраструктур, розгорнутих на основі платформ Apache Cloudstack та Proxmox VE. Обґрунтовано використання різних підходів до резервного збереження – повного, інкрементного та диференціального, а також дублювання хмарних і локальних сховищ. Обґрунтовано методичну систему та особливості реалізації методик використання ХОСН для розвитку фахової компетентності майбутніх учителів інформатики, що здобувають освіту на першому та другому ступенях. Згідно з дидактичною моделлю, на першому ступені вищої освіти доцільним є використання складників хмаро орієнтованого середовища як засобів організації освітньої діяльності. На основі аналізу освітньо-професійних програм було розроблено зміст і методику курсів базового освітньо-професійного рівня «Операційні системи», «Комп’ютерні мережі», «Адміністрування комп’ютерних мереж» та комп’ютерної практики з використанням розгорнутих у середовищі хмарних лабораторій. В основу авторської методики покладено концепцію комбінованого навчання з використанням масових відкритих онлайн-курсів. До зазначених лабораторій було імплементовано авторські навчальні матеріали, теми курсів мережної академії Cisco, віртуальні комп’ютери та мережі академічної хмари, сервіси загальнодоступних хмарних платформ Google Workspace та Microsoft 365. Розроблено методику підготовки здобувачів до створення та розгортання хмарних платформ, яку доцільно проводити у межах освітніх програм підготовки майбутніх учителів інформатики. З цією метою було розроблено курс «Основи хмарних технологій». Серед іншого в ньому реалізовано проєктну методику підготовки магістрантів до розгортання платформи Google Workspace у закладах середньої освіти. Навчання магістрантів розробленню власних хмарних сервісів показано на прикладі двох проєктів з програмування. Вони спрямовані на використання сучасних засобів програмування та опрацювання даних із загальнодоступних хмарних платформ і сервісів. Наведено аналіз результатів педагогічного експерименту. На констатувальному етапі з’ясовано, що, починаючи з першого курсу, студенти часто застосовують хмарні технології для вирішення навчальних задач, комунікації, збереження даних. Зроблено висновок про готовність здобувачів до застосування складників хмаро орієнтованого середовища та вивчення основ хмарних технологій. На формувальному етапі педагогічного експерименту підтверджено гіпотезу про позитивний вплив методики використання хмаро орієнтованого середовища на розвиток складників фахової компетентності здобувачів. Встановлено, що студенти бакалаврського рівня віддають перевагу практичним лабораторним заняттям перед теоретичними, зокрема затребуваним серед здобувачів є короткий виклад теоретичного матеріалу в поєднанні з відповідними практичними завданнями. Кореляційний аналіз у курсі «Операційні системи» засвідчив, що студенти розуміють та високо оцінюють рівнорівневі авторські завдання у формі есе. На формувальному етапі педагогічного експерименту не виявлено впливу попереднього досвіду чи статі студентів на їхні навчальні досягнення. На формувальному та підсумковому етапах педагогічного експерименту було виконано опрацювання результатів анкетування та оцінок майбутніх учителів інформатики другого магістерського рівня вищої освіти. Аналіз отриманих даних засвідчив наявність статистичних відмінностей між відповідями й оцінками магістрантів, отриманими на формувальному та підсумковому етапах експерименту. Констатовано що ефективним методом організації навчальної діяльності є участь магістрантів у реальних проєктах, які підвищують пізнавальний інтерес, дозволяють розвивати в здобувачів навички спільної роботи, усвідомлення важливості розв’язання завдань щодо розгортання хмарних сервісів у закладах освіти

2023-01-01T00:00:00Z