Робота РМК з педагогічними кадрами у великій мірі залежала від тісної співпраці з обласним інститутом удосконалення вчителів. Значно пожвавилась вона після призначення на посаду директора ОІУВ Бугана Юрія Васильовича. Систематично почала працювати рада інституту, на якій розглядались питання роботи предметних кабінетів. Ефективною формою роботи ради інституту були періодичні звіти одного – двох  зав.РМК про роботу з педагогічними кадрами в районах. Такі звіти детально обговорювалися, вироблялися відповідні рекомендації щодо впровадження педагогічного досвіду, вказувалось на недоліки в роботі і шляхи їх виправлення. Цікавою і ефективною формою роботи інституту із зав.РМК були виїзні одно- і дводенні семінари, які проводились на базі одного райметодкабінету. Під час роботи таких семінарів, першого дня учасники знайомились з навально-матеріальною базою методкабінету, його оформленням, веденням документації, результатами вивчення місцевого передового досвіду, конкретною роботою методистів, а на другий день організовували 2-3 групи, які виїжджали в кілька кращих опорних шкіл, де знайомились з практичною роботою закладу, відвідували уроки, позакласні заходи, тощо. При наявності в роботі краєзнавчих музеїв, цікавих історичних чи архітектурних пам`яток проводились екскурсії на ці об`єкти.

 

Особливо слід відмітити плідну роботу інституту з керівниками шкіл. Для цього було відкрито окремий кабінет, який очолив досвідчений методист Левченко Олексій Семенович. Директори шкіл і заступники директорів раз у 5 років проходили двомісячну курсову перепідготовку, де лекції читали не тільки методисти інституту, але і науковці з педагогічних вузів працівники Міністерства освіти та Центрального інституту удосконалення учителів. Для окремих директорів середніх шкіл організовувались тримісячні курси при ЦІУВ.

Цікавою і ефективною формою роботи на курсах керівників шкіл були творчі звіти, рольові та ділові ігри, на яких учасники розв`язували різні педагогічні задачі, психологічні ситуації.

У середині 70-х років широкого розмаху набуває виробниче навчання учнів старших класів. При великих середніх школах створюють міжшкільні навчально-виробничі комбінати, в яких учні вивчають автосправу, в основному хлопці, а для дівчат пропонувались такі спеціальності як кулінарія, швейна і друкарська справа. Одним із перших такий МНВК дуло відкрито в Тернополі. Його очолив хороший організатор Суходола Ярослав Семенович, який був фанатом цієї справи. Через декілька років  він очолив у інституті кабінет трудового навчання і домігся того, що подібні МНВК були створені у всіх районах області. Деякі з них успішно працюють і зараз. Як результат, багато хлопців після закінчення середньої школи, одержують права водія і працюють за професією.

Хороші слова треба сказати про роботу кабінету історії, який очолював Павліч Зіновій Андрійович (методист Бойчук Леся Михайлівна). В зв`язку з введенням у 8 класів нового предмета «Право», кабінет історії проводив велику роботу по підготовці вчителів історії до викладання «Права» Майже у всіх школах обладнувались навчальні кабінети з історії та права, де зосереджувались спеціальні стенди, оригінальний роздатковий матеріал, технічні засоби навчання, тощо. У ЦІУВ кабінет історії очолював особистий друг Зіновія Андрійовича Чіп Андрій Андрійович, а тому все, що появлялося нове у викладанні історії та права активно впроваджували в практику роботи вчителів історії.

Велику роботу по удосконаленню іноземних мов проводив кабінет іноземних мов, який очолював професійний методист Проць Дмитро Миколайович, що вільно володів німецькою та англійською мовами. Під його керівництвом в багатьох школах області обладнувались окремі кабінети із спеціальним аудіо-візуальним обладнанням для вивчення іноземних мов.

Певних успіхів було досягнуто у викладанні біології  в школах області. Кабінет біології очолював Висоцький Платон Григорович. Про глибокі знання з цього предмета свідчать неодноразові перемоги учнів Гусятинської і Хоростківської середніх шкіл (вчитель Вацлавів М. І., Коробій С. І.) на республіканських олімпіадах з біології.

Постійну методичну допомогу у викладанні рідної мови і літератури подавав кабінет української мови і літератури, який очолював Гоцуляк Василь Григорович. На допомогу вчителям у журналі «Тернопіль» друкувались твори письменників, які раніше не вивчались у школі, а також відомості про творчість

поетів і письменників Тернопільщини. На курсах перепідготовки вчителів рідної мови і літератури частими гостями були відомі письменники і поети з Києва, Львова, інших міст республіки, проводились екскурсії в музеї відомих українських митців.

Окремо варто відмітити роботу кабінету початкових класів, який очолювала прекрасний методист Верес Ольга Петрівна, колишня випускниця Чортківського педучилища. На базі училища і опорних шкіл Чорткова постійно проводились курси вчителів молодших класів.

Така співпраця обласного ІУВ і РМК сприяла постійному удосконаленню фахового і методичного рівнів вчителів, а також покращення рівня знань, умінь і навичок школярів області.

З вересня 1991р. по вересень 1992р. обов`язки завідуючого РМК виконував 3убков Володимир Іванович. З вересня 1992 року по лютий 1994 року знову завідуючим райметодкабінетом працював Стефанів С.М.

 З березня 1994 року по вересень 2005 року завідуючою                      райметодкабінетом  була Коваль Раїса Аркадіївна.

Саме початок  роботи  Раїси Аркадіївни на цій посаді співпав із важким економічним становищем в Україні. Учителі не отримували зарплати, освіта майже не фінансувалася. Освітянську пресу виписували одиниці, а для РМК зуміли лише передплатити декілька педагогічних видань. Зокрема, це газету «Освіта» , « Освіта України» та повне видання «Перше вересня» ( нині «Шкільний світ»).