З історії діяльності

Гусятинського районного методичного кабінету

У січні 1965 року було створено Гусятинський район. У цьому ж році організовано районний відділ народної освіти.

Згідно рішення Міністерства освіти УРСР районний методичний кабінет почав працювати з 1 вересня 1968 року, відповідно до Положення про РМК, що було надруковане у збірнику наказів МО.  Першим завідувачем Гусятинського районного методичного кабінету був призначений Стефанів Степан Миколайович, за фахом вчитель початкових класів (з відзнакою закінчив Чортківське педагогічне училище) та викладач історії (з червоним дипломом закінчив Львівський університет імені Івана Франка);  до цього був 8 років заступником директора Городницької середньої школи. Степан Миколайович очолював методичний кабінет 26 років.  Першим методистом працювала Біленька Броніслава Михайлівна, вчитель математики, а через рік був призначений ще методистом Перун Любомир Євстахійович, вчитель фізики, який пропрацював на цій посаді більше 10-ти років. У 1971 році введено посаду методиста з початкового навчання, на якій 28 років пропрацювала Бабій Віра Степанівна. За роботу з дошкільними закладами відповідала Пономар Тамара Григорівна.

Протягом перших 10-ти років діяльності РМК завідуючим райвно був Романюк Антон Йосипович, який відзначався великою вимогливістю до підбору кадрів, їх фахової і методичної підготовки, працездатності і відповідальності, ініціативності в роботі, вимагаючи постійних пошуків, всього передового, що було тоді в роботі різних райвно і РМК. Завдяки цьому, вже наприкінці 70-х років Гусятинський районний методичний кабінет був визнаний кращим в області, а пізніше і кращим в республіці.

Продовжувачем хороших традицій був і наступник Антона Йосиповича на посаді завідувача райвно Мартинюк Володимир Олександрович, який також відзначався позитивними якостями в роботі з педагогічними кадрами.

Перший рік методичний кабінет розміщався в одній кімнаті будинку школяра, а через рік перейшов у приміщення дитячого садка, де вже був окремий, хоч і прохідний, кабінет для зав.РМК і кімната для методистів.

Добрі умови для працівників були створені в середині 80-х років, коли було добудовано господарським способом окреме приміщення для РМК: кабінет для завідуючого, секретар-друкарки, 4 кімнати для методистів та бібліотека. На цей час в штатах райметодкабінету було 12 методистів і секретар-друкарка. Це дало можливість організувати методичну роботу таким чином, що майже з кожного предмета був методист, який, працюючи з вчителями певного фаху, добре знав не тільки предмет, але й педагогічні можливості кожного педагога.

Велику допомогу в організації методичної роботи з вчителями у той час надавали обласний та Центральний інститути удосконалення вчителів.

З метою вивчення досвіду роботи різних РМК організовувались поїздки керівників шкіл, працівників методичного кабінету, окремих груп в різні райони області, а також за її межі, зокрема у Львівську, Чернівецьку, Хмельницьку, Кіровоградську, Херсонську, Київську, Рівненську області, а також частими гостями у районі були делегації педагогічних працівників із цих регіонів. Після таких зустрічей вивчений досвід обговорювався на семінарах і нарадах керівників шкіл, вироблялись відповідно рекомендації щодо впровадження.

Важливими та досить ефективними формами методичної роботи з педагогами району були: шкільні, міжшкільні та районні методичні об`єднання; постійно діючі та епізодичні семінари з вчителями-предметниками, класними керівниками та керівниками шкіл; робота з молодими вчителями; робота з резервом педагогічних кадрів; школи передового досвіду з різних фахів і питань; творчі звіти вчителів, які претендували на звання «вчитель-методист» та «старший вчитель» при атестації; проведення дня директора чи заступника директора;  взаємовідвідування шкіл досвідченими керівниками молодих керівників протягом кількох днів і навпаки; зустрічі з цікавими людьми (письменниками, артистами тощо).

У районі ефективно працювали опорні школи та школи передового педагогічного досвіду.

Вся методична робота на початку кожного півріччя детально планувалась, доводилась до кожної школи і включалась в план роботи школи. Проведення таких заходів не тільки піднімало відповідальність керівників шкіл і вчителів за їх проведення, але й опосередковано сприяло підвищенню їх методичного і фахового рівня.