|
|
Глиняни - стародавнє містечко на Львівщині |
|
|
|
Успення Пресвятої Богородиці
Вона є однією з найдавніших дерев’яних сакральних пам’яток України. Храм є живою легендою Божої сили, про що свідчить його історія. Невід’ємною історією храму є чудесно оновлення запрестольної ікони Розп’яття Христового, що виявило особливу Божу дію та зробило церкву відпустовим місцем. Дерев’яна церква Успення Пресвятої Богородиці в Глинянах – цінна пам’ятка сакрального будівництва, яка належить до найвиразніших і добре збережених пам’яток народного дерев’яного зодчества. Цей старенький храм розташований у центральній частині селища, на вул. Шевченка. Святиня ця вважається однією із найстаріших дерев’яних церков Галичини. Існує версія, що таких храмів у світі збереглося лише шість: два в Україні (в Глинянах та на Закарпатті), два- у Польщі, один – у Чехії і ще один – в Угорщині. Кажуть, сюди приходив помолитися за щасливу долю українського народу гетьман Іван Мазепа, а два старезні ясени на подвір'ї посадив сам Богдан Хмельницький. Церква Успіння Пресвятої Богородиці тризубна, однобанна. Центральна нава має форму “пом’якшеного” квадрата. Четвертик нави переходить у восьмерик через кутаси. Восьмерик завершується високою банею, яку вінчає високий світловий ліхтар з маківкою. Вівтар має гранчасту форму. Баню, восьмерик та всі дахи церкви зашили бляхою у 1900 р. При перебудовах до церкви прибудовано до бабинця рівноширокий прямокутний об’єм та прямокутну ризницю до вівтарного зрубу. Змінено форму піддашя, що первісно опускався дещо нижче. За матеріалами досліджень церкви Іваном Могитичем
запропоновано відносну періодизацію будівельних етапів [4]. Першим з них була двозрубна схема: нава і вівтар. Баня була покрита ґонтам прямо по зрубу. Первісно піддашя опиралось на випусти зрубу. Між піддашям і дахом містилось віконце для освітлення вівтаря. На другому етапі до нави прибудовано прямокутний бабинець і церква стала тридільною. Барокова м’яка форма бані з перехватом та глухим ліхтарем надали силуетові храму більш вишуканої форми. Сучасного вигляду церква набула внаслідок добудови до бабинця прямокутного рівноширокого з існуючим бабинцем об’єму та прямокутної ризниці, прибудованої до південної стіни вівтаря. Водночас спрощено форму піддашшя. Науковці датують цей храм першою половиною XV ст. Як свідчать давні документи, у 1562р. розглядалося питання про старшинство серед двох церков – Миколаївської у місті та Успенської |
Ми навчаємось в
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Церква
