Росла і підростала у рідному селі. Коли настав час іти у школу, мама мене за руку відвела у прогоноївську школу. Радо зустріла нас школярів першокласників наша перша і на усе життя улюблена учителька Федишин Надія Іванівна. Усі шкільні роки пролетіли наче вихор. І я колись мале дівчисько - уже випускниця школи. Шкільні роки пройшли недаром. Здобуті знання стали у пригоді. Зараз навчаюся у глинянській школі, і в майбутньому планю стати студентом. Но село своє, і привітних мешканців, усьміхнених сусідів, чи просто перехожих жителів я не забуду ніколи.