Я і моє село

З'явитися на світ Божий мені допомогли у Глинянському пологовому будинку. Зовсім маленьке і кволеньке дівчатко привезли у село Прогноїв, у якому проживаю по сьгоднішній день. Батьки дали ім'я Іринка, а отець Михайло охрестив у прогноївському храмі. Мої хрещені батьки Наталя та Богдан, наче рідні мама й тато. Так я стала жителем мальовничого села під назвою Прогноїв.

Росла і підростала у рідному селі. Коли настав час іти у школу, мама мене за руку відвела у прогоноївську школу. Радо зустріла нас школярів першокласників наша перша і на усе життя улюблена учителька Федишин Надія Іванівна. Усі шкільні роки пролетіли наче вихор. І я колись мале дівчисько - уже випускниця школи. Шкільні роки пройшли недаром. Здобуті знання стали у пригоді. Зараз навчаюся у глинянській школі, і в майбутньому планю стати студентом. Но село своє, і привітних мешканців, усьміхнених сусідів, чи просто перехожих жителів я не забуду ніколи.

 

Повернутись на головну